Просто як щолчок

Людська підсвідомість дійсно безмежна і, щоб відчути приплив сил, енергії, щастя, добра у своє життя потрібна лише одна мить, швидкий щолчок в голові – і ви зовсім нова людина. Ваш погляд, ходьба, думки змінюються, без жодних фізичних змін, ваші оточуючі вже сьогодні почнуть помічати ваші зміни. Після щолчка ви сильна, впевнена людина, яка сама вирішує долю свого щастя.

На справді, щолчок – це не гіпноз і зовсім не звук від жесту пальцями. Щолчок – це швидка переміна в голові, способу мислення, сприйнятті. В перший раз у мене щолчок відбувся приблизно в 6 років. Я жив у простій квартирі у хорошому будинку, але в поганому районі. Мій брат, я і двоє товаришів з будинку навпроти любили бавитися на подвір’ї у щось схоже на футбол. Зазвичай, нашій грі перешкоджав районний задирака, всі його називали Федик. Він був на рік старший від нас, вищий на півголови, худий і згорблений. Горбився він, бо хотів виглядати крутіше, а ще часто крутив ключами на пальцях, щоб підкреслити свою «крутість». В той час він дійсно нас лякав. На додаток він поводився дуже впевнено і зухвало. У більшості випадків наші зустрічі супроводжувалися словесними образами, кепкуванням з нас, він міг і «піддупника» дати чи «ліща» по голові. Одного дня Федик дуже сильно ображав нашого товариша Михайла, який був трохи повненький. Коли Михайло не витримав і злегка відповів, щоб Федик перестав знущатися, задирака побив його до крові. У Михайла погано згорталася кров, тому батьки його одразу відвезли до лікарні. Його спасли, але він більше ніколи з нами не гуляв.

Ви запитаєте, а що робили ми. Нас було четверо з Михайлом, а Федик один. Ми стояли і нічого не могли зробити, страх не давав нам нічого сказати, ні поворухнутися. Очевидно, ми всі були сильніші разом і поодинці, тому могли завадити побиттю Михайла, але ні. Найсильнішим з нас всіх був страх.

Мої батьки після цього випадку вирішили мене і брата записати у секцію дзюдо. Лише за два тренування в нас стався щолчок в голові. Сам факт, що ми тепер ходимо на дзюдо, додавав нам впевненості і сили. Через, буквально, тиждень задирака знов до нас прийшов, щоб відібрати наш новенький шкіряний м’яч. І тут, як ніби, нас підмінили, ми одразу скрутили Федика, що він, навіть, не встиг зрозуміти, що з ним сталося.

Якщо проаналізувати нас у двох випадках, то за тиждень жодних фізичних змін не відбулося. Ми не навчилися жодному прийому дзюдо, не накачали великі м’язи, не підросли, жодних змін, жодних. Ключ до нашої впевненості у своїх силах – це щолчок у голові.

Це був мій перший досвід, коли простим щолчком змінювалося моє життя. Згадайте, у вас також були такі випадки. Я переконаний, що ви мали подібний досвід у житті. Розширити свої можливості, простіше ніж, як ви зараз щолкните пальцями. Я вірю, що у вас вже відбувається перемикання в голові, вірте і ви: людські можливості безмежні.

Люди міняються за одну мить або ніколи.  Який шлях вибираєте ви?

Submit a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Share This